October 10th, 2014

Будет ли в ВСУ приветствие "Зиг хайль"?

Еще кто-то сомневается в том, что Украиной рулят духовные наследники коллаборантов Третьего Рейха от ОУН и УПА? Тогда читаем проект закона:

Проект
вносять народні депутати України

О.Я. Тягнибок
(посвідчення № ___)
І.І. Кривецький
(посвідчення № ___)
О.В. Бондарчук
(посвідчення № ___)
Ю.М. Сиротюк (посвідчення № ___)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
(щодо порядку виконання військового вітання)

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :

І. Внести до Закону України "Про Стройовий статут Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст.195) такі зміни:

1. У тексті Статуту слова "Товаришу" та "товаришу" в усіх відмінках та числах замінити відповідно словом "Пане" та "пане" у відповідному відмінку та числі.
2. Статтю 84 викласти у наступній редакції:
"На вітання начальника або старшого за військовим званням "Слава Україні" всі військовослужбовці, що перебувають у строю або поза строєм, відповідають: "Героям слава". Якщо начальник або старший за військовим званням прощається, то на його слова "Слава Україні" військовослужбовці відповідають: "Героям слава".
3. Статтю 85 викласти у наступній редакції:
"Якщо командир (начальник) поздоровляє військовослужбовця або дякує йому, то військовослужбовець відповідає командирові (начальникові): "Служу Українському народові". Якщо командир (начальник) поздоровляє військову частину (підрозділ), то вона відповідає: "Героям слава", а якщо командир (начальник) дякує, то військова частина (підрозділ) відповідає: "Служимо Українському народові".

ІI. Внести до Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст.197) такі зміни:

1. У тексті Статуту слова "Товаришу " та "товаришу" в усіх відмінках та числах замінити відповідно словом "Пане" та "пане" у відповідному відмінку та числі.
ІII. Внести до Закону України "Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст.194) такі зміни:

1. У тексті Статуту слова "Товаришу " та "товаришу" в усіх відмінках та числах замінити відповідно словом "Пане" та "пане" у відповідному відмінку та числі.
2. Частину 10 Положення про порядок вручення бойових прапорів військовим частинам Збройних Сил України, їх зберігання та утримання викласти у наступній редакції:
"Особа, яка вручила Бойовий Прапор, вітає особовий склад військової частини з одержанням Бойового Прапора словами "Слава Україні". Особовий склад військової частини на привітання відповідає "Героям слава". Після цього командир військової частини виступає із словом у відповідь".

IV. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова

Верховної Ради України О. ТУРЧИНОВ

w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52274

Об очередном преступлении Советского Союза перед Литвой

Тут Александр Дюков напомнил об очередном преступлени  Сталина и СССР перед свободолюбивыми прибалтийскими народами - 75 лет назад, 10 октября 1939 года был подписан договор о передаче Литве города Вильно и Виленской области и о взаимопомощи между СССР и Литвой.

Вот ужасающие подробности этого преступления:

СЕКРЕТНЫЙ ПРОТОКОЛ

По уполномочию Правительства Союза ССР Председатель СНК СССР В.М. Молотов, с одной стороны, и по уполномочию Правительства Германии Германский Посол граф фон дер Шуленбург, с другой стороны, согласились о нижеследующем:

1.            Правительство Германии отказывается от своих притязаний на часть территории Литвы, указанную в Секретном Дополнительном Протоколе от 28 сентября 1939 года и обозначенную на приложенной к этому Протоколу карте;

2.            Правительство Союза ССР соглашается компенсировать Правительству Германии за территорию, указанную в пункте 1 настоящего Протокола, уплатой Германии суммы 7 500 000 золотых долларов, равной 31 миллиону 500 тысяч германских марок.

Выплата суммы в 31,5 миллионов германских марок будет произведена нижеследующим образом: одна восьмая, а именно: 3 937 500 германских марок, поставками цветных металлов в течение трех месяцев со дня подписания настоящего Протокола, а остальные семь восьмых, а имен но 27 562 500 германских марок, золотом, путем вычета из германских платежей золота, которое германская сторона имеет произвести до 11 февраля 1941 года на основании обмена писем, состоявшегося между Народным Комиссарам Внешней Торговли Союза ССР AM. Микояном и Председателем Германской Экономической делегации г. Шнурре в связи с подписанием «Соглашения от 10 января 1941 года о взаимных товарных поставках на второй договорной период Хозяйственному Соглашению от 11 февраля 1940 года между Союзом ССР и Германией».

3. Настоящий Протокол составлен в двух оригиналах на русском и в двух оригиналах на немецком языках и вступает в силу немедленно по его подписании.

                                                                          По уполномочию Правительства СССР (В. Молотов)

                                                                                               За правительство Германии (Шуленбург)

Москва, 10 января 1941 года

(Военные архивы России. № 1,1993, с. 21).

Чтобы понять, что написано в этом протоколе, следует вспомнить, что в 1920 г. Польша отобрала у Литвы часть территории вместе с ее нынешней столицей Вильнюсом. После поражения Польши в 1939 г., согласно секретному протоколу к Пакту о ненападении между СССР и Германией, к СССР отошла часть территории Польши — бывшей территории Литвы вместе с Вильнюсом, — но часть осталась у немцев. СССР в октябре 1939 г. подарил тогда еще буржуазной и не входящей в состав СССР Литве свою часть литовской территории (что привело, кстати, к объявлению войны СССР польским правительством в эмиграции).

А когда Литва вступила в СССР, то на правительстве СССР оказалась ответственность и за литовских граждан, находящихся на той территории Литвы, что в 1920 г. была оккупирована Польшей, а в 1939 г. — Германией. И Сталин купил у Германии для Литвы эту территорию за 31,5 млн. немецких марок.

http://varjag-2007.livejournal.com/6885172.html